Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться
в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)
економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
— право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права й які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.
Рівні й небезпеки корупції знижуються у тих національних державах, де патріотично-інтелектуальним елітам вдається сформувати жорстку антикорупційну громадську думку, переконати виборців у тому, що саме їхня пасивність уможливлює подальше наростання корупції.
